[ Проклятий син рідної землі ]




Думаєш ти вічний ?
І пекла вже не має ?
І не роздеруть тебе чорти ?
Як вовки вівцю ?

І мільйон прокльонів
З того краю
Де свобода вічна
Не закриють кришкою
Дешевую твою труну ...

Бо мертвий ти ... уже роками
І бачим ми, лише одно ...
В прода'ному Іудою полі
Для нас покоїшся давно ...

І можеш нас ти не боятись ...
Можеш нищити нас як муравлів ...
Та знай проклятий, що мій
Небесний тато
Тебе дияволу вже заповів ...

Забув ти, що всього ж людина ...
Що вищий хтось над нами є ...
І не обманиш ти його скотина !
В кайданах вічних мук, у пеклі ти згниєш ...

Я не збагну одного лицемірства
Чого у церкву ти святую, роги чортячі свої  ти преш ?
Чого дешевую комедію такую ?
Перед Всевишнім, ти слуго сатани несеш ?

Невже проклятий змію триголовий
Про справедливість Божу ти забув ?
Невже ти думаєш облудо ...
Що казана у пеклі оминув ?

Ми можем вмерти тисячами
Ми можемо встелить собою "Український  Дім"
Але душа наша святая
Буде за Україну співати Богу гімн ...

А ти бісівсько-демонська потворо ...
Гориш у пеклі вже тут, на землі ...
І твоє паскудне люциферське рило
Повік проклятим буде, на святій Українській землі ...



Коментарі