( Читайте під прикріплену внизу композицію* )
Intro
Цей день Трускавець проводжав досить привітно. По парку ще
досить жваво блукали парочки заможних стариганів,
яких місцеві жителі вже давно жартівливо охрестили «здохляками». Про їхню
безтурботність можна розповідати годинами, адже насправді є про що … Такі чоловіки
як – Макс завжди можуть похвалитись знаннями
на перший погляд очевидних, але по суті нікому непомітних речей.
Максим і його товариш першими класифікували місцевих туристів,
і без жодного сорому чи огризінь совісті максимально просували свою
лікувально-антропологічну класифікацію.
Макс неквапливо сидів на одній із лавочок англійського парку
і насолоджувався … Насправді було чим: безліч відтінків неймовірних запахів,
квітки, хвойні, суміш ароматів декількох мінеральних вод, що протікають через
парк. Тільки сиди тут і насолоджуйся: чисте повітря, природа, вода, рівної якій
немає мабуть ніде і цей ,так потрібен кожному, – спокій. У Трускавець більшість
«просвітлених», - як казав Макс, приїздить саме за спокоєм, умиротворенням і
почуттям нікому непотрібності. Люди узагалі недооцінуються важливість почуття нікому непотрібності, звісно не постійного, а тимчасовго, відпочинкового, може навіть курортного. Лише у цьому місті відома особа яка в столиці не знає спокою від папараці, може на тиждень-два зануритись у це відчуття: ходити у спортивному костюмі по парку, не робити макіяж і бути тупо нікому не потрібною. Вище описане відчуття тимчасової нікому непотрібності дуже важлива річ для повноцінного відпочинку. Тільки так, можна залишитись наодинці із собою і спробувати нарешті заглянути в страшну але цікаву кролячу нору ... За лікуванням приїздять ті, хто ще на першому етапі розвитку, ті, які
лікують тіло. У дорогі фешенебельні готелі, наприклад, приїзджають уже ті, хто лікує душу.
У Трускавець Макса привели справи, навіть не справи, а
професія – Trouble Shooter.
Для більшості це лише незрозуміла абревіатура, а для нього - це заробіток близько 10 млн.
доларів у рік. Щоб усім було зрозуміло - це професія людини, що вирішує
будь-які проблеми у бізнесі і то у великому – корпоративному ! Але бувають і
вийнятки, скажімо, це може бути особиста
проблема дуже заможної людини.
Через півгодини у
Максима був поїзд на Київ, та він здавалось цього не помічав. Розсівшись у
парку він здавалось застиг як статуя: не ворушився, майже не дихав, обличчя
залишалось спокійним і таким невимушеним, що прохожі думали: «Заснув чоловік».
Але це було не так, він був у глибокій медитації …
В цей час в готелі ...
Сьогодні це дивне курортне містечко було привітним не тільки
до тих, хто вирішує чужі проблеми.
Ще зовсім молода
піаністка, а уже зриває непогані
корпоративи – так про Юлю говорили музичні критики. І справді Юлі ж всього 21,
а про її талант не мало людей. Не кожному так щастить … Але лише вона,
мабуть, знала, що це не талант, а важка, виснажлива праця над собою привела її
до успіху.
Прокинувшись зранку у покращеному Люксі найкращого за версією журналу Forbes.ua готелі, Юля замруживши заспані очі не спішила
вставати. Адже, цією миттю треба
насолодитись. Вчора усі аплодисменти готелю були її, білий
рояль «Roland» звучав
просто бездоганно, а вечір фортепіанної
музики, який тут уже зробився традицією, відкрив нову зірку богемного закладу.
Коментарі