впиваються алкоголем і забуваються у дикому сексі з ким попало. А зранку вдягають гарний одяг, гарну маску і йдуть у світ нести свій бруд притворяючись незайманими і хорошими. Чака бісили такі дволикі люди. Він мріяв, що одного дня їх усіх не стане. І завжди собі повторював: « Краще буду жити один у містечку ніж терпіти таке сусідство». Ніхто не знає ціни часу краще ніж той хто не спить … Чак майже ніколи не спав і хоч він не був вампіром чи вовкулаком щось містичне у ньому було. Так ось … час невблаганно спливав і от сьогодні людство збиралось зустріти 2013 рік. А Чак надіявся, що все таки щось грохне землю і його муки закінчаться. Як і личить його дивакуватій натурі Новий Рік він святкував сам із пляшкою розведеного спирту і трьома пачками сигарет. У нього були гроші на віскі чи текілу але це б було занадто банально … Бам,бам,бам – гриміли куранти а за вікном небо згорало у новорічних спалахах салютів. Чак заплющив п’яні очі і сильно, сильно щось побажав. Далі важко пригадати адже алкоголь і тютюн роблять своє ! 14.15, температура – 10, курс долара 8.07, саме у такий момент хлопець прокинувся і на диво нічого не почув. Ні шуму на вулиці, ні криків сестер, нічого … Дім пустий, ні мами ні сестер немає, дивно .. Ось він уже на вулиці, заходить в супермаркет і диво: двері відчинені а в середині нікого … Ей люди ви де ? Народ хтось взагалі є в цьому клятому містечку ? Після цих слів Чак зупинився і остовпів. В голові згадались звуки курантів і бажання: « Щоб вони всі нахер зникли». Хлопець часто чув фразу : «Обережно із бажаннями а то можуть збутись», але щоб так ? Перше відчуття після того як Чак усвідомив, що він один в Дрог Хіллі, це була ейфорія. «Хах, зникли виблюдки, аха-ха, так я тепер і мер і шерив поліції взагалі король цього містечка». Сповнений радості Чак носився вулицями містечка і зазирав у вікна і бачили б ви його пику коли він раз за разом помічав, що і там і, там нікого немає. Перший день він провів у супермаркеті обідаючись і оппиваючись всім чого забажала душа. Пляшка абсенту пішла як по маслу, і Чак приготувавшись як пасує чекав у гості Зелену Фею, адже скучно уже було. Але вона не прийшла … і ніхто інший також … «Напевне зникли не тільки люди але і глюки» - подумав хлопець і відключився. Другий, третій, четвертий і всі наступні дні було те саме. Кафе, ресторан, суші бар, нічний клуб. Дивно, але колись бажаючий самотності Чак тепер почав ненавидіти себе ще більше ніж раніше .. Тепер він був би вдячний за хоч одного пришелепкуватого дибіла для спілкування але і того не було. Зневірившись від такого існування хлопець вирішив покінчити із життям …
Далі буде …
Автор: Василь Яворський ( Написано в стилі Н.Ж )
Коментарі